|
|
Сторінка фізінструктора На цій сторінці Ви можете дізнатися корисні поради від інструктора з фізичного виховання дошкільного навчального закладу
Турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від радості до життя, бадьорості наших дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розвиток інтелекту, міцність знання, віра в свої сили. /В.О.Сухомлинський/
Фізичне виховання дошкільнят - організований процес, спрямований на їхній фізичний розвиток, рухову, фізичну підготовку до творчої життєдіяльності, набуття знань, умінь та навичок з фізичної культури. Його пріоритетні завдання - формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров'я дітей через комплекс оздоровчих засобів ( режим, харчування, загартування) та гімнастичні рухи. Заняття з фізичної культури, ранкова, гігієнічна, коригувальні гімнастики, фізкультурні хвилинки динамічні паузи, рухливі ігри, спортивні вправи та ігри, піші переходи, спортивні вечори розваг та свята, дні здоров'я тощо - усе це становить структуру фізичного виховання. Дітям дуже потрібні знання, які допоможуть їм доглядати за власним тілом, орієнтуватись у фізіологічних змінах свого організму. Саме такі знання, безпосередня участь дитини в особистому оздоровленні, її емоційні переживання, пов'язані зі збереженням, зміцненням та відновленням здоров'я, сприятимуть формуванню життєвої компетентності дошкільника у сфері " Я - фізичне", " Я - психічне", " Я - соціальне", "Я - духовне". Отже, окрім державної здоров'язбережувальної політики, велику роль в охороні та зміцнені здоров'я людини мають її індивідуальні установки та орієнтири, які закладаються ще в дитинстві як батьками, так і педагогами. Звідси висновок - здоров'я більшою мірою злежить від особистості, зокрема від того на скільки вона усвідомлює саму себе. Усвідомлення - це утворення "свідомості" ,що тлумачиться як розуміння чогось, думка про щось, відчуття чогось; осмислення, свідоме сприймання навколишнього. Свідомість виявляється насамперед у ставленні до навчання та інших видів діяльності, до людей і суспільства до своїх обов'язків до себе. Отже до власного тіла як оболонки внутрішніх органів та систем (субсфера компетентності " Я - фізичне"), до свого внутрішнього душевного життя ( субсфера компетентності " Я - психічне"), до здоров'я інших людей, однолітків (субсфера компетентності "Я- соціальне"). Не менш важливі у формуванні особистості й почуття , в яких виявляється ставлення людини до навколишньої дійсності й до себе. Усвідомлення власного здоров'я пов'язане зі свідомим ставленням до себе. Таке "ставлення" тлумачимо як активну спрямованість дитини на своє здоров'я, що базується на визначенні його високої об'єктивної значущості в суспільстві та суб'єктивного особистісного смислу. Виховати в дошкільника ціннісне ставлення до власного здоров'я неможливо, не сформувавши його компетентність у субсферах " Я - фізичне", "Я - психічне", " Я - соціальне". Це пояснюється тим, що здоров'я має складну структуру, в яку входить фізичний, психічний, духовний та соціальний складники . Якщо в дитини сформоване свідоме ставлення до власного здоров'я , то вона усвідомлює : " Я - фізично здорова", "Я - психічно здорова", " Я - соціально здорова", " Я - духовно здорова" . " Я - фізично здорова дитина" - означає, що моє тіло, голова, кінцівки, всі органи та фізіологічні системи працюють злагоджено, почуваються нормально. " Я - психічно здорова дитина" - мої емоції та інтелектуальні потреби у спілкуванні, у провідних видах діяльності ( грі, навчанні, праці) задовольняються у процесі взаємодії з навколишнім середовищем. " Я - духовно здорова дитина" - усвідомлює свій взаємозв'язок із природою так суспільством, забезпечується еволюційний розвиток моїх природних обдарувань, формується радісне світосприйняття. " Я - соціально здорова дитина" - достатньо і врівноважено спілкуюся з рідними людьми, зі старшими за віком і вищими за соціальним статусом, з однолітками та молодшими дітьми. Загальновідомо , що через свідомість ( відчуття, мислення , емоції, волю, самосвідомість) діти в процесі навчання і виховання набувають знань, умінь і навичок, засвоюють норми поведінки. У зв'язку з цим можна стверджувати: щоб сформувати у дошкільнят свідоме ставлення до власного здоров'я, слід дати їм знання про нього. Ці знання, досвід дитини, її емоційні переживання щодо формування, збереження, зміцнення та відновлення власного здоров'я сприятимуть формуванню її життєвої компетентності у субсферах " Я - фізичне", "Я - психічне", "Я - соціальне", "Я - духовне". Важливим також є її значення про передумови фізичного здоров'я. Вона має усвідомити, що добрий фізичний стан забезпечують такі чинники: " активна рухова діяльність; " достатнє перебування на свіжому повітрі; " загартування природними чинниками( повітря, вода, земля, сонце), гігієна; " цікавий та корисний відпочинок; " достатній сон( відповідно до індивідуальної потреби в кожний віковий період розвитку дитини). Виховання свідомого ставлення до власного здоров'я має поєднуватися з прищепленням навичок (догляду за тілом, самоаналізу, позитивного мислення, прояву високої душевності, доброзичливих взаємин) та звичок до відносно усталених способів дій щодо збереження власного здоров'я, його зміцнення та відновлення. Отже йдеться про засвоєння дітьми навичок здорового способу життя як шляху до еталона здоров'я. Формування у дошкільників свідомого ставлення до власного здоров'я здійснюється в різних формах активності (рухливій, пізнавальній, мовлене вій); видах діяльності (у грі, спілкуванні, предметно - практичній діяльності, у нагнані); сферах життєдіяльності ("Природа", " Культура", "Людина").
Засобами формування свідомого ставлення до власного здоров'я є різні види занять : рухливі, дидактичні, сюжетно - рольові ігри, праця, самостійна діяльність дітей. Цей процес оптимізують сучасні педагогічні інноваційні технології ( гуманно орієнтована, педагогічної співпраці та вільного вибору), а також активні методи навчання та виховання дітей.
|
