Для Вас, батьки, корисно знати

 

Дорогі наші батьки! Ми разом з Вами зацікавлені в тому, щоб відвідування дитиною дитячого садка було комфортним і корисним.Тому просимо Вас дотримуватися наступних правил:
1. Запізнення - завжди стрес для дорослих і дітей. Будь ласка, приходьте вчасно! 
2. Проводжайте дитину до групи та передавайте особисто в руки педагогам.
3. Ідучи, додому обов'язково повідомте про це вихователя. 
4. Якщо у вашої дитини поганий настрій, обговоріть її стан з педагогом. 
5. При вході, будь ласка, витирайте взуття та зачиняйте за собою вхідні двері.
Вимоги до зовнішнього вигляду та одягу дітей
1. Одяг дитини повинен бути чистим, охайним, відповідати порі року, температурі повітря, відповідати розміру дитини. Небажане носіння комбінезонів.
2. Повинна бути чиста нижня білизна.
3. Зав’язки і застібки мають бути розташовані так, щоб дитина могла самостійно себе обслужити.
4. Взуття має бути легким, теплим, точно відповідати нозі дитини, легко зніматися і надіватися.
5. Носова хустка потрібна дитині як в приміщенні, так і на прогулянці. Зробіть на одязі зручні кишені для її зберігання.
6. Обличчя повинно бути умите, ніс, руки - чисті, нігті - підстрижені, зуби - почищені, зачіска - охайна. 
7. Щоб уникнути випадків травматизму та з метою збереження здоров’я дітей, необхідно перевіряти вміст кишень дитини на наявність небезпечних предметів.
8. Категорично забороняється приносити в садок гострі, ріжучі, склянні предмети, дрібні предмети (намистинки, ґудзики тощо, пігулки), а також їжу та напої. 

         Завжди вдячні Вам за розуміння.

 

 

Родина для дитини – це тепле гніздечко, в якому вона почуває себе спокійно і впевнено: вона кохана і захищена. Але родина – це не завжди тато, мама, дитина. Настав той час, коли Ви батьки відчуваєте що вашого спілкування з дитиною вже замало. Постає питання, як задовольнити потреби дитини? Шляхів дуже багато. Один з них – це суспільне виховання – дитячий садок. Дитячий садок стає другим домом, вихователь, вихованці групи – другою родиною. Нам, дорослим, варто пам’ятати, що дитина перш за все людина, яка вступає в новий, цікавий, повний нових вражень і знайомств період свого життя. Тільки від нас, дорослих, залежить на скільки цей період буде для дитини позитивний.

 

 

 

 

Основні правила батьківської поведінки:
1.    У стосунках з дитиною спиратися на позитивні якості її особистості.
2.    Реагувати на дитину з теплотою та піклуванням.
3.    Хвалити дитину та підтримувати її.
4.    Бути уважним до дитини.
5.    Забезпечити дитині безпеку.
6.    Оцінювати вчинки дитини, а не особистість.
7.    Навіювати дитині позитивне.
8.    Приймати  дитину такою, якою вона є.
9.    Не згадувати без особливої потреби негативні ситуації з минулого дитини.
10.     Порівнювати дитину частіше з нею самою(якою вона була раніше), а не з однолітками, знайомими.
11.     Не жити життя замість дитини, але бути поруч з нею для допомоги в разі необхідності.
12.     Поважати гідність дитини.
13.     Не припускати розходження між словами та діями батьків.
14.     Під час спілкування намагатися висловлювати свої почуття.
15.     Бути для дитини прикладом у словах та вчинках.
16.     Виконувати обіцяне.
17.     Давати дитині свободу стосовно виду діяльності та її форм.
 

 

Граматика дисципліни.

☻    Перше й безумовне правило – тілесне покарання неприпустиме!

☻    Подавати добрі приклади. Поводьтеся так, щоб дитина не бачила суперечностей у ваших словах і діях.

☻    Чітко визначайте межі дозволеного.

☻    Проявляйте наполегливість. Дотримання встановлених вами правил без жодних відступів і поблажок.

☻    Відвертайте увагу. Переключення на щось інше.

☻    «Фізичне усунення». Сховати речі, яким може зашкодити малюк.

☻    Осуджуйте не дитину, а її вчинки.

☻    У дітей «коротка пам’ять». Зауваження пустунові робити потрібно одразу.

☻    Не читайте довгих нотацій.

☻    Поясніть дитині мотиви вашої поведінки.

☻    Запобігайте конфліктних ситуацій.

☻    Будьте поблажливими до непосидючих.

☻    Любіть дитину.

 

 

ДРУЖНІ ВЗАЄМИНИ

☻    Дивіться на свою дитину, як на самостійну особистість.

☻    Ставтесь до дитини ввічливо і приязно.

☻    Дитина вміє відчувати так само, як і доросла людина.

☻    Розмовляйте з нею про деякі плани, що стосуються домашнього господарства. Наприклад, що купити, що полагодити, що зекономити – щоб дитина відчувала себе членом сімейного колективу.

☻    Регулярно покладайте на дитину у сімейному колективі якісь обов’язки і робіть це із самого раннього віку.

ЧЕСНЕ СТАВЛЕННЯ

۞                   Весь час переконуйте своєю поведінкою, що ви вмієте тримати слово.

۞                   Тримайтеся так, щоб дитина не боялася йти до вас з будь-якими запитаннями навіть тоді, коли вона відчуває, що запитання делікатне.

۞                   Доведіть дитині на ділі правдивість ваших відповідей.

СПРАВЕДЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО ДИТИНИ

v Навчайте дитину завжди домагатися найкращих результатів.

v Похваліть за її досягнення.

v Похваліть її за старанність, навіть у тому разі, якщо досягнуті результати незначні.

v Перш ніж присоромити чи покарати дитину, спробуйте зрозуміти, що спонукало дитину до небажаного вчинку.

v Тримайтеся так, щоб дитина не боялася прийти до вас й зізнатися в тих вчинках, за які вона має бути покараною. Хай вірить у вашу справедливість та вміння гідно оцінити старання.

ЧОГО ТРЕБА УНИКАТИ

!       Не поводьтесь з нею, як з маленькою дитиною. Це гальмує внутрішній розвиток дитини.

!       Не розпещуйте дитину і не робіть за неї те, що вона може зробити сама.

!       Не зіпсуйте дитину, даючи їй все, що вона хоче. Навчіть її цінувати те, що вона має. Нагадайте дитині, що все, що їй дають батьки потребувало від них великої праці. Поясніть, що коли вона, ставши дорослою, буде добре і сумлінно працювати, то зможе досягти всього, про що мріє.

ВИХОВУЮЧИ ДИТИНУ,ОБОЄ БАТЬКІВ І РОДИЧІ

ПОВИННІ ДІЯТИ УЗГОДЖЕНО!

 

ОРГАНІЗАЦІЯ СПІЛКУВАННЯ З ХЛОПЧИКАМИ І ДІВЧАТКАМИ

 

   

Ніколи не забувайте, що перед вами не просто дитина, а хлопчик або дівчинка з властивими їм особливостями сприйняття, мислення, емоцій. Виховувати, навчати і навіть любити їх треба по — різному. Але обов'язково любити.

  Ніколи не порівнювайте хлопчиків і дівчаток, не ставте одних у приклад іншим: вони такі різні навіть в одному біологічному віці — дівчатка зазвичай виглядають старшими від ровесників — хлопчиків.

  Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по — різному бачать, чують, відчувають на дотик, по — різному сприймають простір й орієнтуються у ньому, а головне — по — різному осмислюють усе, з чим стикаються у цьому світі. І, звичайно, не так, як ми дорослі.

  Пам'ятайте, що коли жінка виховує і навчає хлопчиків, а чоловік — дівчаток, їм мало допоможе власний дитячий садок. Тож порівнювати себе у дитинстві іншої статі марно.

   Не вимагайте від хлопчиків акуратності та старанності виконання вашого завдання.

  Намагайтеся, даючи завдання хлопчикам, включати у них елемент пошуку, що потребує кмітливості. Не слід заздалегідь розповідати і показувати, що і як робити - до початку роботи. Варто "підштовхнути” хлопчика до того, щоб він сам відкрив принцип рішення. Нехай навіть наробивши помилок.

  Розбирайте разом з дівчатками принцип виконання завдання — що і як треба зробити — до початку роботи. Дівчаток слід поступово підводити до пошуку власних рішень незнайомих, нетипових завдань, вчити діяти самостійно.

  Не забувайте не лише розповідати, а й показувати. Особливо це важливо для хлопчиків. 

 Ніколи не лайте дитину образливими словами за нездатність щось зрозуміти, дивлячись на неї при цьому з висоти свого авторитету. Це нині дитина знає й уміє гірше за вас. Прийде час, і принаймні у певних галузях, вона знатиме й умітиме більше за вас. А якщо тоді вона повторить на вашу адресу ті самі слова, що зараз говорите їй ви?...

  Не лайте дівчинку зопалу — бурхлива емоційна реакція перешкодить їй зрозуміти свою провину. Спочатку розберіться, у чому помилка дитини, і поясніть їй.

  Пам'ятайте, що не варто недооцінювати емоційну чутливість і тривожність хлопчиків.

  Лаючи хлопчиків, коротко й чітко викладайте, чим ви незадоволені, тому що вони не можуть довго витримувати емоційну напругу. Їхній мозок ніби "відключає” слуховий канал, і хлопчик перестає вас слухати і чути.

  Ніколи не забувайте, що ми дуже мало знаємо про те, як  малюк перетворюється на дорослу людину. Є безліч таємниць у розвитку мозку і психіки, які поки не доступні нашому розумінню. Тому головною вашою заповіддю має бути "Не нашкодь!”